Словник синонімів української мови

дотепер

ДО́СІ (до цього часу), ДОТЕПЕ́Р, ДО ЦИХ ПІР (ДО СИХ ПІР), ДО ЦІЄ́Ї ПОРИ́ (ДО СІЄ́Ї ПОРИ́), ДО СЬОГО́ДНІ, ПОНИ́НІ, ДОНИ́НІ, ВСЕ (УСЕ́) розм., ПОДНЕ́СЬ книжн., заст. Провів я днів серпневу зграю, Уже і вересень наспів, А я і досі виглядаю Тебе з вечірніх поїздів (М. Нагнибіда); У Владека почав формуватись свій світогляд. Дотепер він не мав власного погляду на речі (Р. Іваничук); — Адже ж ти просватаний? — Ні, Марусю, ні на кому я не сватаний і ні об одній дівчині до сієї пори і не думав(Г. Квітка-Основ'яненко); Чи вчивсь Роман? Доріг бур'ян, пилюка суходолу — таку-то він, циганський син, знав до сьогодні школу (П. Дорошко); Їхав бойко з полонини на сивій конині Та й загубив перстенину, шукає понині (коломийка); Пахне хлібом, і медом, і сном, не забутим донині (А. Малишко); На високому крутогорі, що його скільки літ уже підмивають хвилі штучного моря, та все не можуть розмити.., буде знайдено надвечір сивочубу людину, навіки застиглу за кермом автомобіля (О. Гончар); І думав я.. Про подвиг многорічний, що лишився На вік віків, нетлінний і поднесь (М. Рильський).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. дотепер — дотепе́р прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. дотепер — див. ДОСІ.  Словник синонімів Караванського
  3. дотепер — присл. До цього часу, досі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дотепер — див. понині  Словник синонімів Вусика
  5. дотепер — Дотепе́р, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. дотепер — ДОТЕПЕ́Р, присл. До цього часу, до цих пір. Я завжди був великим оптимістом і дотепер не втратив віри у людей, у перемогу всього світлого над темрявою і злом (Коцюб., III, 1956, 281); З’явились нові поняття, які суперечили тому, що дотепер він знав (Вільде, Сестри.., 1958, 493).  Словник української мови в 11 томах
  7. дотепер — Дотепер нар. До настоящаго времени, до сей поры. Бідив я, та й дотепер бідую. Камен. у. Як тримав я поїдинка (11 десятин) тоді, та й дотепер тримаю. Камен. у.  Словник української мови Грінченка