Словник української мови в 11 томах

дотепер

ДОТЕПЕ́Р, присл. До цього часу, до цих пір.

Я завжди був великим оптимістом і дотепер не втратив віри у людей, у перемогу всього світлого над темрявою і злом (Коцюб., III, 1956, 281);

З’явились нові поняття, які суперечили тому, що дотепер він знав (Вільде, Сестри.., 1958, 493).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. дотепер — дотепе́р прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. дотепер — див. ДОСІ.  Словник синонімів Караванського
  3. дотепер — присл. До цього часу, досі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дотепер — див. понині  Словник синонімів Вусика
  5. дотепер — ДО́СІ (до цього часу), ДОТЕПЕ́Р, ДО ЦИХ ПІР (ДО СИХ ПІР), ДО ЦІЄ́Ї ПОРИ́ (ДО СІЄ́Ї ПОРИ́), ДО СЬОГО́ДНІ, ПОНИ́НІ, ДОНИ́НІ, ВСЕ (УСЕ́) розм., ПОДНЕ́СЬ книжн., заст.  Словник синонімів української мови
  6. дотепер — Дотепе́р, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. дотепер — Дотепер нар. До настоящаго времени, до сей поры. Бідив я, та й дотепер бідую. Камен. у. Як тримав я поїдинка (11 десятин) тоді, та й дотепер тримаю. Камен. у.  Словник української мови Грінченка