дротик

ВОЛОСО́К, ВО́ЛОС, ПРУЖИ́НКА (в годиннику); ДРО́ТИК (в електролампі). Розжарений волосок лампи дає дуже яскраве, сліпуче світло (з підручника).

СПИС (холодна зброя — гострий металевий наконечник на довгому держаку), ПІ́КА, РА́ТИЩЕ заст., СУЛИ́ЦЯ заст., ШТИХ заст.; ДРО́ТИК (метальний спис); РОГА́ТИНА (ніж, насаджений на дерев'яний держак). Козаки кинулись битися рукошма. Залисніли козацькі шаблі, заблищали гострі списи (І. Нечуй-Левицький); Одна сотня козаків з піками, шаблями.. гарцювала праворуч і ліворуч транспорту (З. Тулуб); Важне було військо в Гетьманщині .. у кожного мушкетик, ратище, шабля і чотири пістолі (О. Стороженко); Не один кінний козак зважився вискочити в поле та пробувати щастя шаблюкою або сулицею (О. Маковей); Княгинина рука не хибила — пускала рогатину влучно (А. Хижняк).

СПИ́ЦЯ (ШПИ́ЦЯ рідше) (для в'язання), ДРО́ТИК, ПРУ́ТИК розм.

Значення в інших словниках

1. дротик — дро́тик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. дротик — -а, ч. 1》 Зменш.-пестл. до дріт. 2》 Довга негостра голка для в'язання; спиця. 3》 Метальний спис, що використовувався як колюча зброя в стародавні й середні віки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дротик — дро́тик (можливо від грец. δοράτιον – маленький спис) короткий метальний спис, старовинна зброя.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. дротик — ДРО́ТИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до дріт. Телефоністка голосно повторює в апарат цифру бажаного номера, затикає кілочок, і дротиками понад дахи біжить розмова… (Козл., Сонце.., 1957, 140); Дід вирізав прутика із бузини, підсушує його в кузні.  Словник української мови в 11 томах
5. дротик — Дротик, -ка м. ум. отъ дріт. 2) Прутокъ чулочный. МВ. (1862. І. 40).  Словник української мови Грінченка