дротик

дро́тик

-а, ч.

1》 Зменш.-пестл. до дріт.

2》 Довга негостра голка для в'язання; спиця.

3》 Метальний спис, що використовувався як колюча зброя в стародавні й середні віки.

Значення в інших словниках

1. дротик — дро́тик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. дротик — дро́тик (можливо від грец. δοράτιον – маленький спис) короткий метальний спис, старовинна зброя.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. дротик — ВОЛОСО́К, ВО́ЛОС, ПРУЖИ́НКА (в годиннику); ДРО́ТИК (в електролампі). Розжарений волосок лампи дає дуже яскраве, сліпуче світло (з підручника). СПИС (холодна зброя — гострий металевий наконечник на довгому держаку), ПІ́КА, РА́ТИЩЕ заст., СУЛИ́ЦЯ заст.  Словник синонімів української мови
4. дротик — ДРО́ТИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до дріт. Телефоністка голосно повторює в апарат цифру бажаного номера, затикає кілочок, і дротиками понад дахи біжить розмова… (Козл., Сонце.., 1957, 140); Дід вирізав прутика із бузини, підсушує його в кузні.  Словник української мови в 11 томах
5. дротик — Дротик, -ка м. ум. отъ дріт. 2) Прутокъ чулочный. МВ. (1862. І. 40).  Словник української мови Грінченка