дружний

ДРУ́ЖНИЙ (про якісь дії, роботу, що відбуваються одночасно, спільно, погоджено; який діє, працює спільно, погоджено), ЗЛА́ГОДЖЕНИЙ, ОДНОСТА́ЙНИЙ, ЗЛА́ДНАНИЙ розм., ЛА́ДНИЙ розм. — Їстимемо яблучка, їстимемо, — приказував він, стежачи за дружною, організованою працею (О. Донченко); Вони прийшли до університету злагодженим строєм (В. Кучер); Ми одностайні у труді — І цим ми вічно молоді! (М. Рильський); На сяюче плесо гранітного ширу Ступив сурмачів струнко зладнаний ряд (М. Бажан); З вікон аудиторій університету.. звучав ладний суголосний хор юних голосів (Ю. Смолич).

Значення в інших словниках

1. дружний — (про дії) злагоджений, одностайний.  Словник синонімів Полюги
2. дружний — 1. Дружний – дружній Щоб не плутати цих прикметників у вживанні, треба чітко знати, яку думку кожен із них виражає. Дружний – пов’язаний взаємною прихильністю, згодою, довірою, відданістю; одностайний. Протилежне – розрізнений, роз’єднаний.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
3. дружний — дру́жний прикметник одностайний  Орфографічний словник української мови
4. дружний — ДРУЖНИЙ – ДРУЖНІЙ Дружний. Зв’язаний дружбою, взаємною прихильністю, згодою, довірою, відданістю; який проходить погоджено, злагоджено, бурхливо, швидко тощо; одностайний. Вж. зі сл.  Літературне слововживання
5. дружний — Дружний і дружній Через звукову подібність слів дружний і дружній їх часто плутають і ставлять не там, де слід: «Дружніми зусиллями здолали ми всі перешкоди»; «Передайте мій дружний привіт усім товаришам».  «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
6. дружний — -а, -е. Який відбувається одночасно, спільно, погоджено, злагоджено. || Який виникає, з'являється, здійснюється і т. ін. бурхливо, швидко.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. дружний — Одностайний, згуртований  Словник чужослів Павло Штепа
8. дружний — Дружненький, злагоджений, одноголосний, одностайний, одночасний, спільний  Словник синонімів Вусика
9. дружний — на коро́ткій (на дру́жній) нозі́ з ким, перев. зі сл. бу́ти. У приятельських, товариських стосунках. Він був на короткій нозі з усіма працівниками фабрики, міг усіх, без винятку, пробрати на зборах (М. Ю. Тарновський); — Буде Оладько на стадіоні.  Фразеологічний словник української мови
10. дружний — ДРУ́ЖНИЙ, а, е. 1. Зв’язаний дружбою, взаємною прихильністю, довір’ям, відданістю, згодою. Гідно, з щирою любов’ю дружна сім’я народів СРСР вшановує пам’ять свого великого Кобзаря (Гавр., Вибр.  Словник української мови в 11 томах