дружний —
1. Дружний – дружній Щоб не плутати цих прикметників у вживанні, треба чітко знати, яку думку кожен із них виражає. Дружний – пов’язаний взаємною прихильністю, згодою, довірою, відданістю; одностайний. Протилежне – розрізнений, роз’єднаний.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
дружний —
дру́жний прикметник одностайний
Орфографічний словник української мови
дружний —
ДРУЖНИЙ – ДРУЖНІЙ Дружний. Зв’язаний дружбою, взаємною прихильністю, згодою, довірою, відданістю; який проходить погоджено, злагоджено, бурхливо, швидко тощо; одностайний. Вж. зі сл.
Літературне слововживання
дружний —
Дружний і дружній Через звукову подібність слів дружний і дружній їх часто плутають і ставлять не там, де слід: «Дружніми зусиллями здолали ми всі перешкоди»; «Передайте мій дружний привіт усім товаришам».
«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
дружний —
-а, -е. Який відбувається одночасно, спільно, погоджено, злагоджено. || Який виникає, з'являється, здійснюється і т. ін. бурхливо, швидко.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дружний —
Одностайний, згуртований
Словник чужослів Павло Штепа
дружний —
на коро́ткій (на дру́жній) нозі́ з ким, перев. зі сл. бу́ти. У приятельських, товариських стосунках. Він був на короткій нозі з усіма працівниками фабрики, міг усіх, без винятку, пробрати на зборах (М. Ю. Тарновський); — Буде Оладько на стадіоні.
Фразеологічний словник української мови
дружний —
ДРУ́ЖНИЙ (про якісь дії, роботу, що відбуваються одночасно, спільно, погоджено; який діє, працює спільно, погоджено), ЗЛА́ГОДЖЕНИЙ, ОДНОСТА́ЙНИЙ, ЗЛА́ДНАНИЙ розм., ЛА́ДНИЙ розм.
Словник синонімів української мови
дружний —
ДРУ́ЖНИЙ, а, е. 1. Зв’язаний дружбою, взаємною прихильністю, довір’ям, відданістю, згодою. Гідно, з щирою любов’ю дружна сім’я народів СРСР вшановує пам’ять свого великого Кобзаря (Гавр., Вибр.
Словник української мови в 11 томах