друзки
ДРІ́Б'ЯЗОК (невеликі шматочки, частки чогось, перев. розбитого, розламаного), ДРІ́ЗКИ розм., ДРУ́ЗКИ розм. Я-ак гепне (Майстро) колодкою по глечикові... Глечик — у дріб'язок (Г. Хоткевич); Був бенкет пишний і бучний. Перебито на дрізки весь посуд (О. Довженко); Вагонне скло розтрощено, під ногами скрегочуть скляні, кулями розщеплені друзки (О. Гончар).
Словник синонімів української мови