дрімота
ДРІМО́ТА (напівсонний стан), НАПІВСО́Н, ПІВСО́Н, НАПІВ'Я́ВА, ДРІ́МКИ розм., фольк., ДРІМЛИ́ВИЦІ фольк., ДРЕ́МА заст.; ЗАБУТТЯ́ (неповний, нездоровий сон). Він очі заплющує і поринає В дрімоту, в півсон (Л. Первомайський); Зусиллям волі Калачов вирвав себе з стану напівсну (Ю. Збанацький); Соньки-дрімки з колисоньки, Добрий розум в головоньки (пісня); — Чи є у вас крикливиці?.. — Ні, нема крикливиців, а є сонливиці та дрімливиці (Панас Мирний); Весь сон одігнали (соловейки), усю дрему й мару (Марко Вовчок); Лежав дуже довго на канапі в забутті, але не міг ні заснути, ні мислити (В. Підмогильний).
СПО́КІЙ (стан у навколишньому оточенні, в природі і т. ін., що характеризується відсутністю шуму, руху, метушні, хвилювання тощо), ТИ́ША, ТИШ поет., ЗА́ТИ́ШОК, СУПОКІ́Й, ДРІМО́ТА, ПО́КІЙ заст. Тут (у лісі) була тиша, великий спокій природи, строгість і сум (М. Коцюбинський); Юхим лежав і.. впивався прохолодними пестощами передвечірнього затишку (І. Ле); Про щось задумалась земля у чарах супокою (В. Сосюра). — Пор. безві́тря.
Словник синонімів української мови