дрімота

ДРІМО́ТА (напівсонний стан), НАПІВСО́Н, ПІВСО́Н, НАПІВ'Я́ВА, ДРІ́МКИ розм., фольк., ДРІМЛИ́ВИЦІ фольк., ДРЕ́МА заст.; ЗАБУТТЯ́ (неповний, нездоровий сон). Він очі заплющує і поринає В дрімоту, в півсон (Л. Первомайський); Зусиллям волі Калачов вирвав себе з стану напівсну (Ю. Збанацький); Соньки-дрімки з колисоньки, Добрий розум в головоньки (пісня); — Чи є у вас крикливиці?.. — Ні, нема крикливиців, а є сонливиці та дрімливиці (Панас Мирний); Весь сон одігнали (соловейки), усю дрему й мару (Марко Вовчок); Лежав дуже довго на канапі в забутті, але не міг ні заснути, ні мислити (В. Підмогильний).

СПО́КІЙ (стан у навколишньому оточенні, в природі і т. ін., що характеризується відсутністю шуму, руху, метушні, хвилювання тощо), ТИ́ША, ТИШ поет., ЗА́ТИ́ШОК, СУПОКІ́Й, ДРІМО́ТА, ПО́КІЙ заст. Тут (у лісі) була тиша, великий спокій природи, строгість і сум (М. Коцюбинський); Юхим лежав і.. впивався прохолодними пестощами передвечірнього затишку (І. Ле); Про щось задумалась земля у чарах супокою (В. Сосюра). — Пор. безві́тря.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дрімота — дрімо́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дрімота — Напівсон, дит. дрімки, флк. дрімливиці, дрімниці; П. нерухомість, спокій, застій. Словник синонімів Караванського
  3. дрімота — -и, ж. 1》 Напівсонний стан; неміцний, чуткий сон. 2》 перен. Стан спокою, нерухомості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дрімота — див. лінощі Словник синонімів Вусика
  5. дрімота — сон (дрімо́та) хи́лить (кло́нить, зломи́в, поборо́в і т. ін.) кого, на кого. Хто-небудь засинає. Мене мов сон хилить, та будять мене — хто плачем, хто риданням (Марко Вовчок); Говорить далі невиразно слова, по голосі чутно... Фразеологічний словник української мови
  6. дрімота — Дрімо́та, -ти, -ті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. дрімота — ДРІМО́ТА, и, ж. 1. Напівсонний стан; неміцний, чуткий сон. Бухнули клуби густого, гарячого диму до сов’ячого замку, побудилися Сови з солодкої дрімоти (Фр. Словник української мови в 11 томах
  8. дрімота — Дрімота, -ти ж. Дремота. Левиц. І. 9. Ой ходить сон коло вікон, а дрімота коло плота. Мет. 2. Ой. на кота воркота, на дитину дрімота. Макс. Цвіти ж собі, живи собі самотою, самотою, втішай себе солодкою дрімотою, дрімотою. К. Досв. 49. Словник української мови Грінченка