дрімота

Значення в інших словниках

1. дрімота — дрімо́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. дрімота — Напівсон, дит. дрімки, флк. дрімливиці, дрімниці; П. нерухомість, спокій, застій. Словник синонімів Караванського
3. дрімота — -и, ж. 1》 Напівсонний стан; неміцний, чуткий сон. 2》 перен. Стан спокою, нерухомості. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. дрімота — сон (дрімо́та) хи́лить (кло́нить, зломи́в, поборо́в і т. ін.) кого, на кого. Хто-небудь засинає. Мене мов сон хилить, та будять мене — хто плачем, хто риданням (Марко Вовчок); Говорить далі невиразно слова, по голосі чутно... Фразеологічний словник української мови
5. дрімота — ДРІМО́ТА (напівсонний стан), НАПІВСО́Н, ПІВСО́Н, НАПІВ'Я́ВА, ДРІ́МКИ розм., фольк., ДРІМЛИ́ВИЦІ фольк., ДРЕ́МА заст.; ЗАБУТТЯ́ (неповний, нездоровий сон). Він очі заплющує і поринає В дрімоту, в півсон (Л. Словник синонімів української мови
6. дрімота — Дрімо́та, -ти, -ті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. дрімота — ДРІМО́ТА, и, ж. 1. Напівсонний стан; неміцний, чуткий сон. Бухнули клуби густого, гарячого диму до сов’ячого замку, побудилися Сови з солодкої дрімоти (Фр. Словник української мови в 11 томах
8. дрімота — Дрімота, -ти ж. Дремота. Левиц. І. 9. Ой ходить сон коло вікон, а дрімота коло плота. Мет. 2. Ой. на кота воркота, на дитину дрімота. Макс. Цвіти ж собі, живи собі самотою, самотою, втішай себе солодкою дрімотою, дрімотою. К. Досв. 49. Словник української мови Грінченка