дужний

ДУГА́СТИЙ (схожий на дугу, вигнутий), ДУГОПОДІ́БНИЙ, ДУГОВИ́Й, ДУГУВА́ТИЙ рідше, ДУ́ЖНИЙ рідше, ОБОДИ́СТИЙ розм., ЛУЧКО́ВИЙ архт. Ванда повела темними дугастими бровами (Д. Бедзик); Відходили (від стін юрти) дугоподібні міцні жердини (З. Тулуб); Широкі, округлі вікна будівлі облямовані наличниками з півколонок, над якими в'яззю випинаються дугові фронтончики (М. Стельмах); На одному східці стримів молодий міщанин з однією ободистою ногою (І. Нечуй-Левицький); Зала в палаці пана Дубровського.. Товсті мури, дужна стеля, глибокі лучкові вікна (І. Кочерга).

Значення в інших словниках

1. дужний — ду́жний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. дужний — -а, -е, рідко. Який має вигляд, форму дуги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дужний — ДУ́ЖНИЙ, а, е, рідко. Який має вигляд, форму дуги. Літнє надвечір’я Гойдається на дужних ліхтарях (Вирган, Квіт. береги, 1950, 128); Мисль напориста перекинулась, повисла в формі дужного моста (Тич., І, 1957, 163).  Словник української мови в 11 томах
4. дужний — Дужний, -а, -е Дугообразный, сводообразный. Дужна стеля. Радом. у.  Словник української мови Грінченка