дужче

БІ́ЛЬШЕ (як вищий ступінь порівняння до присл. багато — у сполуч. з дієсл.), БІЛЬШ рідше, ДУ́ЖЧЕ, СИЛЬНІ́ШЕ, ГІ́РШЕ (ГІРШ) розм. Половина солдатів відморозила носи, вуха й щоки, але значно більше постраждали у всіх ноги: на них відкрилися гнійні рани (З. Тулуб); — Відступись! — похмурніє ще більш Прокіп (Григорій Тютюнник); Він ще дужче згорбився, постарів, на обличчі став чорний (С. Чорнобривець); У голові їй полум'яніло, наче там усе сильніше й сильніше розгоралося багаття, обпалюючи мозок (Є. Гуцало); Бачить (панночка), що корюся, та ще гірш мене зневажає (Марко Вовчок). — Пор. 1. найбі́льше.

Значення в інших словниках

1. дужче — ду́жче прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. дужче — Присл. до дужчий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дужче — Ду́жче, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. дужче — ДУ́ЖЧЕ. Вищ. ст. до ду́жо. Марина не слухала батька, навіть не глянула на нього, а ще дужче заголосила… (Мирний, IV, 1955, 229); Голос старої жінки розлягається дужче (Л. Укр., II, 1951, 328); Дятли ще дужче тукать взялися (Тич.  Словник української мови в 11 томах