дурійка

ДУРМА́Н (отруйна трав'яниста рослина), ДУР-ЗІ́ЛЛЯ фольк., ДУРИ́ЦЯ діал., ДУРІ́ЙКА діал., НІМИ́ЦЯ діал. Під полом лежали усякі трави і коріння: .. дурман, усякі реп'яхи, куряча сліпота (Г. Квітка-Основ'яненко); Промчав вихор.. Забелькотіло листя дур-зілля (З. Тулуб); Голова крутиться, немов від дуриці (І. Франко); Вони ..зимою жили не раз моченим бобом та вівсяним ощипком із дурійкою (І. Франко); (Рябина:) Люди, не дурійте!.. Чи ви німиці понаїдалися, чи що? (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. дурійка — дурі́йка: — вид бур'яну [53] — однорічна рослина з остистими квітами, росте в ячмені й вівсі, отруйний будяк [IV] — отруйна рослина (блекота) [V]  Словник з творів Івана Франка
2. дурійка — дурі́йка 1 іменник жіночого роду бур'ян дурі́йка 2 іменник жіночого роду дурман діал.  Орфографічний словник української мови
3. дурійка — жм. примха, дур, дурощі; (трава) дурман, блекота, дуриця.  Словник синонімів Караванського
4. дурійка — -и, ж. 1》 Однорічний бур'ян, що росте серед хлібних злаків і льону. 2》 діал. Дурман.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. дурійка — див. пажитниця  Універсальний словник-енциклопедія
6. дурійка — ДУРІ́ЙКА, и, ж. 1. (Lolium temulentum). Однорічний бур’ян, що росте серед хлібних злаків і льону. Дурійка засмічує овес, ячмінь, озиму та яру пшеницю. 2. діал. Дурман. Надзорці, мов наївшись дурійки, бігали вулицями (Фр., V, 1951, 416).  Словник української мови в 11 томах