дурійка

ДУРІ́ЙКА, и, ж.

1. (Lolium temulentum). Однорічний бур’ян, що росте серед хлібних злаків і льону.

Дурійка засмічує овес, ячмінь, озиму та яру пшеницю.

2. діал. Дурман.

Надзорці, мов наївшись дурійки, бігали вулицями (Фр., V, 1951, 416).

Значення в інших словниках

1. дурійка — дурі́йка: — вид бур'яну [53] — однорічна рослина з остистими квітами, росте в ячмені й вівсі, отруйний будяк [IV] — отруйна рослина (блекота) [V]  Словник з творів Івана Франка
2. дурійка — дурі́йка 1 іменник жіночого роду бур'ян дурі́йка 2 іменник жіночого роду дурман діал.  Орфографічний словник української мови
3. дурійка — жм. примха, дур, дурощі; (трава) дурман, блекота, дуриця.  Словник синонімів Караванського
4. дурійка — -и, ж. 1》 Однорічний бур'ян, що росте серед хлібних злаків і льону. 2》 діал. Дурман.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. дурійка — див. пажитниця  Універсальний словник-енциклопедія
6. дурійка — ДУРМА́Н (отруйна трав'яниста рослина), ДУР-ЗІ́ЛЛЯ фольк., ДУРИ́ЦЯ діал., ДУРІ́ЙКА діал., НІМИ́ЦЯ діал. Під полом лежали усякі трави і коріння: .. дурман, усякі реп'яхи, куряча сліпота (Г. Квітка-Основ'яненко); Промчав вихор..  Словник синонімів української мови