епатувати
ДИВУВА́ТИ (викликати подив незвичайністю), ВРАЖА́ТИ, ЧУДУВА́ТИ розм., ЗАЧУДО́ВУВАТИ розм.; ПРИГОЛО́МШУВАТИ (надто сильно дивувати); ЕПАТУВА́ТИ книжн. (порушенням загальноприйнятих норм, правил). — Док.: здивува́ти, вра́зити, зчудува́ти, зачудува́ти, приголо́мшити, епатува́ти. Одне лише дивувало в його поведінці: усіх заставляв сміятися, а сам не сміявся (Григорій Тютюнник); Коструб вражав людей своєю нелюдською силою і вмінням гратися гирями, мов пампушками (М. Чабанівський); Книш чудував усіх тими бумагами, які лучалося йому стрівати в поліції (Панас Мирний); А все-таки почув (Боровий) новину, і таку, що аж зачудувала його (Я. Гримайло); До революції в Одесі видавалася газета "Копейка", і любила вона приголомшувати читачів усілякими сенсаціями (В. Большак); Його полотна нікого не ображають, не епатують (М. Слабошпицький).
Словник синонімів української мови