жалібний
ЖА́ЛІБНИЙ (про слова, голос, погляд тощо — який виражає почуття жалю, сповнений жалю), ЖА́ЛІСНИЙ, ЖА́ЛІСЛИВИЙ, ПЛА́ЧНИЙ, ЖАЛКИ́Й рідше, ЖА́ЛЬНИЙ рідше. Кінчалася пісня, слова жалібнії змінилися в слово потіхи (Леся Українка); А панотець тим часом нарікав жалісним голосом, що його так нога болить (Лесь Мартович); Олександра Василівна помітила це й посміхнулася жалісливою посмішкою прощення (О. Довженко); Матка під кряжем стояла, плачним гласом вимовляла (Б. Грінченко); Іще довго Горпина чула дитячий плач, жалкий та болісний (Марко Вовчок); Дівчата поставали, привіталися, жальними очима дивилися Маркові вслід (К. Гордієнко).
ТРАУРНИЙ (пов'язаний з трауром), ЖАЛІБНИЙ (ЖАЛО́БНИЙ), СКОРБО́ТНИЙ. Портрет генерала у траурній рамі — Обличчя спокійне, вродливе, ясне (Л. Дмитерко); Коли доходили до цвинтаря, здалека чути було жалібний спів (Н. Кобринська); О десятій годині ранку жалобний кортеж увійшов у село Ладош і пройшов глухими вуличками (І. Микитенко); Скорботний марш.
Словник синонімів української мови