жебрання

ЖЕБРА́ЦТВО (збирання милостині), ЖЕ́БРАННЯ, ЖЕ́БРИ, ЖЕБРУВА́ННЯ рідше, СТАРЦЮВА́ННЯ, СТАРЕ́ЦТВО заст. Люди.. давали їм то хліба, то теплої страви, — звільна вони й самі привикли до жебрацтва (І. Франко); Щоб задопомогти невістці, він вийшов з своєю кобзою на жебрання (Ф. Бурлака); Через Остапа циганка опізнялася з мандрівкою на жебри (М. Коцюбинський); Вони людям проходу не дають своїм старцюванням (Д. Ткач).

Значення в інших словниках

1. жебрання — же́брання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. жебрання — -я, с. Дія за знач. жебрати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. жебрання — ЖЕ́БРАННЯ, я, с. Дія за знач. же́брати. Інші прохачі.. виряджались на жебрання спозаранку (Н.-Лев., IV, 1956, 305); Щоб запомогти невістці, він вийшов з своєю кобзою на жебрання у великий мороз і задубів (Бурл., О. Вересай, 1959, 8).  Словник української мови в 11 томах