жебракувати

ЖЕБРА́ЧИТИ (збирати милостиню), ЖЕ́БРАТИ, СТАРЦЮВА́ТИ, ЖЕБРУВА́ТИ рідше, ЖЕБРАКУВА́ТИ розм., ПРОСИ́ТИ розм., МИ́РКАТИ заст. Обв'язавшись картатими хустками, циганки знову підуть жебрачити, канючити шматок хліба, картоплину чи цибулину (Д. Ткач); Я пішов сирітською дорогою — жебрати (М. Ю. Тарновський); Я шостий десяток старцюю; сорок літ, як світ Божий перед моїми грішними очима закрився (Д. Мордовець); — А ваша жінка з дітьми матиме з чого жити, поки ви сидітимете? Чи буде змушена жебрувати (переклад С. Масляка); Малий Василь.. перекинувся у Запоріжжя. Почав жебракувати (Г. Коцюба); Се не жебрак. От він, як бачив, не просить ні в кого (Г. Хоткевич); Жінка з діточками пішла попідвіконню миркати (Г. Квітка-Основ'яненко).

Значення в інших словниках

1. жебракувати — жебракува́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. жебракувати — Старцювати, ЖЕБРАТИ, жебрачити, жебрувати, ід. просити <�милостиню, Христа ради>, ходити на жебри, тинятися попідтинню, ходити попід вікна, ходити з торбами <�по людях>.  Словник синонімів Караванського
3. жебракувати — -ую, -уєш, недок., розм. Бути жебраком (у 1 знач.). || Просити милостиню; жебрувати, жебрачити, старцювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. жебракувати — I жебрати, жебрачити, жебрувати, жеврувати, канючити, ковдовати (діал.), лабзюкати, лабзюкувати, литкати, миркати (ходити по миру), просити, прошакувати, старцювати, торбешити, торбешитися, торбичити Фразеологічні синоніми...  Словник синонімів Вусика
5. жебракувати — ЖЕБРАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Бути жебраком (у 1 знач.); // Просити милостиню; жебрувати, жебрачити, старцювати. Селянин втрачає останній клаптик землі, хату, сім’я його змушена жебракувати (Іст. укр. літ.  Словник української мови в 11 томах