1. Словник синонімів української мови

жебракувати

ЖЕБРА́ЧИТИ (збирати милостиню), ЖЕ́БРАТИ, СТАРЦЮВА́ТИ, ЖЕБРУВА́ТИ рідше, ЖЕБРАКУВА́ТИ розм., ПРОСИ́ТИ розм., МИ́РКАТИ заст. Обв'язавшись картатими хустками, циганки знову підуть жебрачити, канючити шматок хліба, картоплину чи цибулину (Д. Ткач); Я пішов сирітською дорогою — жебрати (М. Ю. Тарновський); Я шостий десяток старцюю; сорок літ, як світ Божий перед моїми грішними очима закрився (Д. Мордовець); — А ваша жінка з дітьми матиме з чого жити, поки ви сидітимете? Чи буде змушена жебрувати (переклад С. Масляка); Малий Василь.. перекинувся у Запоріжжя. Почав жебракувати (Г. Коцюба); Се не жебрак. От він, як бачив, не просить ні в кого (Г. Хоткевич); Жінка з діточками пішла попідвіконню миркати (Г. Квітка-Основ'яненко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жебракувати — жебракува́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. жебракувати — Старцювати, ЖЕБРАТИ, жебрачити, жебрувати, ід. просити <�милостиню, Христа ради>, ходити на жебри, тинятися попідтинню, ходити попід вікна, ходити з торбами <�по людях>. Словник синонімів Караванського
  3. жебракувати — -ую, -уєш, недок., розм. Бути жебраком (у 1 знач.). || Просити милостиню; жебрувати, жебрачити, старцювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. жебракувати — I жебрати, жебрачити, жебрувати, жеврувати, канючити, ковдовати (діал.), лабзюкати, лабзюкувати, литкати, миркати (ходити по миру), просити, прошакувати, старцювати, торбешити, торбешитися, торбичити Фразеологічні синоніми... Словник синонімів Вусика
  5. жебракувати — ЖЕБРАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Бути жебраком (у 1 знач.); // Просити милостиню; жебрувати, жебрачити, старцювати. Селянин втрачає останній клаптик землі, хату, сім’я його змушена жебракувати (Іст. укр. літ. Словник української мови в 11 томах