жебракувати

I

жебрати, жебрачити, жебрувати, жеврувати, канючити, ковдовати (діал.), лабзюкати, лабзюкувати, литкати, миркати (ходити по миру), просити, прошакувати, старцювати, торбешити, торбешитися, торбичити

Фразеологічні синоніми: ґвалтувати собак попід вікнами; дратувати чужих собак; жити в старцях; жити з жебрацтва; жити на жебрацькому хлібі; заводити лазаря; їсти жебрацький хліб; канючити хліба шмат; лабзюкувати хліб; міряти ступені від села до села; піти до Бога з просьбою; піти за прошеним хлібом; піти з торбами; піти з торбами по миру; піти на випроси; піти на жебрання; піти на жебри; піти на побрідки; піти на проханий хліб; піти на прошений шматок; піти під монастир; піти під чужий тин; піти пішечком з мішечком; піти по жебрачий хліб; піти по людях; піти по миру; піти попідвіконню; піти по дворах собак дражнити; піти старцем по світу; поневірятись у прохачах; просити милостину; просити милостиню; просити на шматок хліба; просити попросом; просити хліба; просити хліб ласкавий; просити Христа ради; простягати руку за милостинею; простягати Христа ради; співати лазаря; тинятися попід вікнами; тинятися попідтинню; тинятися попід чужими дворами; топтати чужі дворища; ходити за проханим хлібом; ходити з довгою рукою; ходити з простягнутою рукою; ходити по шматки

Примовки: Од суми й од тюрми не зарікайся. В старцях живши з перцем їсти

II

див. бідувати; просити

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жебракувати — жебракува́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. жебракувати — Старцювати, ЖЕБРАТИ, жебрачити, жебрувати, ід. просити <�милостиню, Христа ради>, ходити на жебри, тинятися попідтинню, ходити попід вікна, ходити з торбами <�по людях>. Словник синонімів Караванського
  3. жебракувати — -ую, -уєш, недок., розм. Бути жебраком (у 1 знач.). || Просити милостиню; жебрувати, жебрачити, старцювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. жебракувати — ЖЕБРА́ЧИТИ (збирати милостиню), ЖЕ́БРАТИ, СТАРЦЮВА́ТИ, ЖЕБРУВА́ТИ рідше, ЖЕБРАКУВА́ТИ розм., ПРОСИ́ТИ розм., МИ́РКАТИ заст. Обв'язавшись картатими хустками, циганки знову підуть жебрачити, канючити шматок хліба, картоплину чи цибулину (Д. Словник синонімів української мови
  5. жебракувати — ЖЕБРАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Бути жебраком (у 1 знач.); // Просити милостиню; жебрувати, жебрачити, старцювати. Селянин втрачає останній клаптик землі, хату, сім’я його змушена жебракувати (Іст. укр. літ. Словник української мови в 11 томах