1. Словник синонімів Вусика

просити

I

проситися, благати, вговорювати, вговоряти, видайкувати, видурювати, визуджувати, виканючувати, виклянчувати, виманювати, вимантачувати, вимовляти, вимолювати, виплакувати (просити слізно), випрохувати, випрошувати, випрошуватися, висварювати (просити впереміш з лайкою), витуманювати (з обманом), вициганювати, відмолювати (гріхи), відпрохуватися, відпрошуватися, допрохуватися, допрошуватися, жебракувати (просити милостиню), жебрати, канати, канючити, канькати, кландати, клопотати, клянчити, колінкувати, мантити, мантулити, молити, молитися, набиватися, напрохувати, напрошувати, напрошуватися, припрохувати, припрошати, припрошувати, прохати, прохатися, проситися, старцювати (просити милостиню), стріляти (жарт. просити цигарку), убалакувати, ублагувати, убовкувати, умовляти, упрохувати, упрошувати, усамобожувати, усинобожувати, циганити, шапкувати

Фразеологічні синоніми: бити лобом; бити поклони; бити чолобитну; бити чолом; благом благати; Бога-ради просити; Богом благати; валятися в ногах; заклинати Богом; заклинати всім святим; кланятися в ноги; лазити в ногах; ламати шапку; молити Бога; молитися перед іконою; молитися перед престолом Господнім; м'яти шапку; оббивати пороги; падати в ноги; падати до стіп; падати навколішки; падати на коліна; падати ниць; падати ницьма; під ноги стелитися; повзати в ногах; повзати на колінах; просити аж розпинатися; просити благословення; просити Бога; просити Господа; просити дозволу; просити допомоги; просити до столу; просити з неба; просити милостиню; просити мороза вечеряти; просити мороза на кутю; просити попросом; просити пощади; просити ради; просити ради-поради; просити руки; просити слізно; просити слова; просити смерті; просити уклінно; просити Христа ради; пускати шапку по колу; розбивати лоби (просячи); сіпати за поли; слати чолобитну; сльозами молити; смикати за поли; стріляти цигарки (просити закурити); ударяти чолом; хапати за поли; хапати за стремена; Христом Богом благати; Христом Богом молити

Приповідки: Милості просим на своїх харчах. Не дуже того просять, кого за чуб термосять. Ніяким богом не допросишся

II

див. жебракувати; кликати

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просити — (пропонувати комусь зробити щось) запрошувати, кликати, звати// замовляти слово за кого, низько кланятися, бити чолом. Словник синонімів Полюги
  2. просити — проси́ти 1 дієслово недоконаного виду звертатися з проханням, клопотати проси́ти 2 дієслово недоконаного виду закликати, запрошувати Орфографічний словник української мови
  3. просити — Прошу, просиш. У першій особі однини, залежно від змісту, наголошується по-різному: а) прошу – звертаюся з проханням до когось зробити, виконати що-небудь. – Розходьтесь, панове козаченьки, прошу я вас просьбою, не засмутіть гірше мене, молодої!... Літературне слововживання
  4. просити — (за кого-небудь) замовляти (замовити) [добре (прихильне)] слово (словечко) за кого; (довго, набридливо) оббивати пороги; (принизливо) низько кланятися; кланятися в ноги; заглядати в руки (до рук) кому; (уклінно, шанобливо) ударити чолом, заст. Словник фразеологічних синонімів
  5. просити — Прохати, звертатися з проханням; (суд) клопотатися перед ким; (слізно) БЛАГАТИ, вимолювати; (уперто) КАНЮЧИТИ; (уклінно) зн. бити чолом; (куди) запрошувати, кликати; (їсти) припрошувати; (ціну) правити; (милостиню) ЖЕБРАТИ; (за кого) клопотатися... Словник синонімів Караванського
  6. просити — [проситие] проушу (звертаюся з проханням, клопочу) і прошу (закликаю, запрошую), просиеш, -осиемо, -осиетеи, -ос'ат'; нак. -си, проус'іт' Орфоепічний словник української мови
  7. просити — прошу, просиш, недок. 1》 перех. і неперех., кого, у кого що, про що, з інфін., із спол. щоб, заст. о чім, об чім, діал. о що. Звертатися з проханням до кого-небудь, домагатися чогось; спонукати кого-небудь зробити, виконати щось. || з інфін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. просити — ПРОСИ́ТИ, про́шу́, про́сиш, недок., кого, що і без прям. дод., у кого що, про що, з інфін., із спол. щоб, заст. о чім, об чім, діал. о що. 1. кого, що і без прям. дод. Словник української мови у 20 томах
  9. просити — проси́ти: ◊ да́ти себе́ проси́ти погодитися, пристати на пропозицію після довгих умовлянь та прохань (ср, ст): Радник давав себе просити, а коли, врешті, вставав і набирав повітря в груди... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  10. просити — Випросивби і в бика молока. Уміє підхлібно просити, що й відмовити годі. Де тебе дуже просять, там очима переносять. Раді все бачити. Дуже виглядають. Де тебе не просять, хай там тебе чорти не носять. Не ходи туди, де тобі не раді. Приповідки або українсько-народня філософія
  11. просити — ї́сти не про́сить. Що-небудь комусь не заважає, не завдає турбот. Нехай лежить: воно їсти не просить (М. Номис); Ліда слухала докори .. і відказувала: — Чого викидатиму, коли та макітра ціла? Хай стоїть, їсти не просить. Фразеологічний словник української мови
  12. просити — БЛАГА́ТИ (пильно, невідступно, пристрасно просити), ЗАКЛИНА́ТИ підсил., МОЛИ́ТИ підсил.; МОЛИ́ТИСЯ підсил. розм., ПРОСИ́ТИСЯ розм. (благати про співчуття, милосердя і т. ін. Словник синонімів української мови
  13. просити — Проси́ти, прошу́, про́сиш, -сять проха́ти, -ха́ю, -ха́єш і проси́ти, прошу́, про́сиш, -сять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. просити — ПРОСИ́ТИ, про́шу́, про́сиш, недок. 1. перех. і неперех., кого, у кого що, про що, з інфін., із спол. щоб, заст. о чім, об чім, діал. о що. 1. Звертатися з проханням до кого-небудь, домагатися чогось; спонукати кого-небудь зробити, виконати щось. Словник української мови в 11 томах
  15. просити — Проси́ти, -шу́, -сиш гл. 1) Просить. А я завше Бога прошу з вечора до ранку, да щоб ти мав щастя й долю, мій милий коханку. Мет. Прошу я її милою прозьбою. МВ. І. 19. 2) Приглашать. Хазяйка тим часом вечеряти просить. МВ. (О. 1862. III. 74). Словник української мови Грінченка