проситися

Значення в інших словниках

1. проситися — проси́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. проситися — прошуся, просишся, недок., розм. 1》 Просити дозволу робити, зробити що-небудь. Проситися на двір (про собаку, кота). || Настійно просити, благати про помилування, співчуття, милосердя і т. ін. 2》 перен. Бути дуже придатним, потрібним для чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проситися — ПРОСИ́ТИСЯ, прошу́ся, про́сишся, недок., розм. 1. Просити дозволу робити, зробити що-небудь. Проситься Хима в матері: – Нене, піду я до тітки в гостину (Марко Вовчок); Щоп'ятниці бував у нашому селі базар. Словник української мови у 20 томах
4. проситися — аж про́ситься. 1. Дуже хочеться зробити щось. Піднявся (заєць) на задніх лапах і стеріг вухами. Саме аж просилося гримнути в нього… (О. Кобилянська). 2. Є велика потреба в чому-небудь. Критика Словника 1948... Фразеологічний словник української мови
5. проситися — БЛАГА́ТИ (пильно, невідступно, пристрасно просити), ЗАКЛИНА́ТИ підсил., МОЛИ́ТИ підсил.; МОЛИ́ТИСЯ підсил. розм., ПРОСИ́ТИСЯ розм. (благати про співчуття, милосердя і т. ін. Словник синонімів української мови
6. проситися — ПРОСИ́ТИСЯ, прошу́ся, про́сишся, недок., розм. 1. Просити дозволу робити, зробити що-небудь. Проситься Хима в матері: — Нене, піду я до тітки в гостину (Вовчок, І, 1955, 52); Щоп’ятниці бував у нашому селі базар. Словник української мови в 11 томах
7. проситися — Проситися, -шуся, -сишся гл. Проситься. Просилися злидні на три дні, та чорт їх і довіку викишкає. Ном. № 1538. Ой царь невірний красно ся просит. АД. І. 25. Словник української мови Грінченка