проситися
аж про́ситься. 1. Дуже хочеться зробити щось. Піднявся (заєць) на задніх лапах і стеріг вухами. Саме аж просилося гримнути в нього… (О. Кобилянська). 2. Є велика потреба в чому-небудь. Критика Словника 1948 р., широке його обговорення поможуть усунути недоліки і належно поповнити для нового видання. А це нове видання, як то кажуть, аж проситься (М. Рильський).
проси́тися (проха́тися) на папі́р. Заслуговувати на те, щоб бути записаним, описаним. До людського горювання Скрізь я прислухався,— Сумний голос безталання На папір прохався (П. Грабовський).
про́ситься на язи́к. Дуже хочеться сказати щось. — Будеш тут контролювати слово, коли прокльони на язик просяться (Іван Ле).
сам у рот лі́зе (про́ситься). Такий, що хочеться з’їсти; апетитний. — Може, ти в нас і пообідаєш? У мене варенички — самі в рот лізуть (О. Ковінька).
так і про́ситься в рот (на губу́). Дуже смачний, такий, що хочеться з’їсти. Без мене коровая не спечуть.. Уже як спечу, то так і сяє, як сонце. Як пух, як дух. Так і проситься на губу (Григорій Тютюнник).
Значення в інших словниках
- проситися — проси́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- проситися — див. просити Словник синонімів Вусика
- проситися — прошуся, просишся, недок., розм. 1》 Просити дозволу робити, зробити що-небудь. Проситися на двір (про собаку, кота). || Настійно просити, благати про помилування, співчуття, милосердя і т. ін. 2》 перен. Бути дуже придатним, потрібним для чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проситися — ПРОСИ́ТИСЯ, прошу́ся, про́сишся, недок., розм. 1. Просити дозволу робити, зробити що-небудь. Проситься Хима в матері: – Нене, піду я до тітки в гостину (Марко Вовчок); Щоп'ятниці бував у нашому селі базар. Словник української мови у 20 томах
- проситися — БЛАГА́ТИ (пильно, невідступно, пристрасно просити), ЗАКЛИНА́ТИ підсил., МОЛИ́ТИ підсил.; МОЛИ́ТИСЯ підсил. розм., ПРОСИ́ТИСЯ розм. (благати про співчуття, милосердя і т. ін. Словник синонімів української мови
- проситися — ПРОСИ́ТИСЯ, прошу́ся, про́сишся, недок., розм. 1. Просити дозволу робити, зробити що-небудь. Проситься Хима в матері: — Нене, піду я до тітки в гостину (Вовчок, І, 1955, 52); Щоп’ятниці бував у нашому селі базар. Словник української мови в 11 томах
- проситися — Проситися, -шуся, -сишся гл. Проситься. Просилися злидні на три дні, та чорт їх і довіку викишкає. Ном. № 1538. Ой царь невірний красно ся просит. АД. І. 25. Словник української мови Грінченка