забалакуватися

ЗАГОВОРИ́ТИСЯ (надто захопитися розмовою), ЗАГОМОНІ́ТИСЯ розм., ЗАБАЛА́КАТИСЯ розм. — Недок.: загово́рюватися, забала́куватися. Ішли (Артем і Христина) посеред шляху, ..і, чи то заговорились отак, чи замріялись, — не чули за спиною в себе пирхання коней (А. Головко); — Годі вже тобі, — перепинила мати Вутаньку. — Данькові спати пора. І так загомонілись (О. Гончар); Не любила Марва, що її чоловік часто так загуляється з дітьми або забалакається з чоловіками, що про все забудеться (Грицько Григоренко).

Значення в інших словниках

1. забалакуватися — забала́куватися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. забалакуватися — див. говорити  Словник синонімів Вусика
3. забалакуватися — -уюся, -уєшся, недок., забалакатися, -аюся, -аєшся, док., розм. 1》 Захоплюватися розмовою; розмовляти довго, охоче. 2》 тільки недок. Говорити недоладно, невлад; збиватися в розмові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. забалакуватися — ЗАБАЛА́КУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАБАЛА́КАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. 1. Захоплюватися розмовою; розмовляти довго, охоче. Алі помагав, хоч часом, коли хазяїн забалакувався з покупцями, він позирав на незнайоме село (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
5. забалакуватися — Забалакуватися, -куюся, -єшся с. в. забалакатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Заговариваться, заговориться, долго проговорить. Якось у полі ми зострілись та й забалакались. Шевч. 415. 2) Только несов. в.: заговариваться, бредить. Далі уже став забалакуваться і драться на стіну. Грин. I. 107.  Словник української мови Грінченка