завербувати

НАБИРА́ТИ (збирати потрібну кількість людей для чого-небудь, куди-небудь); ВЕРБУВА́ТИ, ЗАВЕРБО́ВУВАТИ, РЕКРУТУВА́ТИ книжн. (про учасників, працівників чого-небудь — за допомогою заохочень, умовлянь, обіцянок тощо); КОМПЛЕКТУВА́ТИ (щодо організацій); УКОМПЛЕКТО́ВУВАТИ (забезпечувати повний комплект працівників особового складу). — Док.: набра́ти, завербува́ти, навербува́ти, рекрутува́ти, укомплектува́ти, скомплектува́ти. Набирати на курси; Набирати групу; Старости молодого князя вербували у військо гулячих убогих шляхтичів (І. Нечуй-Левицький); Буваючи часто в Ясені, Олекса нав'язав тепер більше зносин із ясенівцями, отже, рекрутував хлопців звідти (Г. Хоткевич); Комплектувати бригаду; Укомплектовувати полк. — Пор. 1. призива́ти.

Значення в інших словниках

1. завербувати — завербува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. завербувати — див. завербовувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. завербувати — ЗАВЕРБУВА́ТИ див. завербо́вувати.  Словник української мови в 11 томах
4. завербувати — Завербува́ти, -бу́ю, -єш гл. Завербовать. Другу половину завербували собі в товариство ті шмаровози. Стор. І. 109.  Словник української мови Грінченка