завербувати

Завербува́ти, -бу́ю, -єш

гл. Завербовать. Другу половину завербували собі в товариство ті шмаровози. Стор. І. 109.

Значення в інших словниках

1. завербувати — завербува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. завербувати — див. завербовувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. завербувати — НАБИРА́ТИ (збирати потрібну кількість людей для чого-небудь, куди-небудь); ВЕРБУВА́ТИ, ЗАВЕРБО́ВУВАТИ, РЕКРУТУВА́ТИ книжн. (про учасників, працівників чого-небудь — за допомогою заохочень, умовлянь, обіцянок тощо); КОМПЛЕКТУВА́ТИ (щодо організацій)...  Словник синонімів української мови
4. завербувати — ЗАВЕРБУВА́ТИ див. завербо́вувати.  Словник української мови в 11 томах