завергнути

Заверга́ти, -га́ю, -єш

сов. в. завергнути, -ну, -неш и завергти, -ве́ржу, -жеш, гл. Забрасывать, забросить, закидывать, закинуть. Прала дівойка хусти на леду, прийшов до неї красний молодець:... «Я ті, дівойко, хусти розмечу». — Як ти розмечеш, я сі позберау. «Я ті, дівойко, праник завержу». — Як ти завержеш, а я сі найду. Гол. II. 73 — 74.

Значення в інших словниках

1. завергнути — заве́ргнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. завергнути — див. завергати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. завергнути — ЗАВЕ́РГНУТИ див. заве́рга́ти.  Словник української мови в 11 томах