1. Словник української мови Грінченка

завергнути

Заверга́ти, -га́ю, -єш

сов. в. завергнути, -ну, -неш и завергти, -ве́ржу, -жеш, гл. Забрасывать, забросить, закидывать, закинуть. Прала дівойка хусти на леду, прийшов до неї красний молодець:... «Я ті, дівойко, хусти розмечу». — Як ти розмечеш, я сі позберау. «Я ті, дівойко, праник завержу». — Як ти завержеш, а я сі найду. Гол. II. 73 — 74.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завергнути — заве́ргнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. завергнути — див. завергати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. завергнути — ЗАВЕ́РГНУТИ див. заве́рга́ти. Словник української мови в 11 томах