1. Словник української мови Грінченка

завербувати

Завербува́ти, -бу́ю, -єш

гл. Завербовать. Другу половину завербували собі в товариство ті шмаровози. Стор. І. 109.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завербувати — завербува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. завербувати — див. завербовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. завербувати — НАБИРА́ТИ (збирати потрібну кількість людей для чого-небудь, куди-небудь); ВЕРБУВА́ТИ, ЗАВЕРБО́ВУВАТИ, РЕКРУТУВА́ТИ книжн. (про учасників, працівників чого-небудь — за допомогою заохочень, умовлянь, обіцянок тощо); КОМПЛЕКТУВА́ТИ (щодо організацій)... Словник синонімів української мови
  4. завербувати — ЗАВЕРБУВА́ТИ див. завербо́вувати. Словник української мови в 11 томах