завій

ПОВ'Я́ЗКА (вузький шматок перев. тканини, яким обв'язують щось), ПЕРЕВ'ЯЗКА, ОБВ'ЯЗКА, ЗАВІ́Й діал., ОПА́СКА діал.; ОКЛЕ́ЙКА (також із паперу). Вчора зробили мені пов'язку, не гіпсову, а просто з крохмального бинта (Леся Українка); Перев'язка на руці пройшла кров'ю (Ю. Яновський); Поправивши на штормовці грудну обв'язку, почав (Моногаров) підніматись (з газети); Круг вогню, підобгавши східним звичаєм ноги, сидять бородаті хаджі у великих завоях (М. Коцюбинський); Банкноти були перев'язані паперовою опаскою (Ірина Вільде).

ЧАЛМА́ (чоловічий головний убір у східних народів), ЗАВІ́Й розм., ЗАВИВА́ЛО розм.; ТЮРБА́Н (у деяких народів Азії та Африки). У деяких молящих від енергійних протестів з'їжджали на бік старанно приладнані чалми (І. Ле); Круг вогню, підібгавши східним звичаєм ноги, сидять бородаті ходжі у великих завоях (М. Коцюбинський); Мулла у зеленому завивалі.. і кілька мурз переходили від вогнища до вогнища, від купи до купи (З. Тулуб); У чорній пащі крамниці стояли рядками надгробні камні, розмальовані й білі, у фезах, чалмах, тюрбанах, немов там зібрались поважні гості (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. завій — Заві́й: — круговий рух вітру; замет [43]  Словник з творів Івана Франка
2. завій — заві́й 1 іменник чоловічого роду рух вітру; замет, пагорб, утворений вітром; завихрені вітром клуби, кільця, пасма диму, пилу, куряви і т. ін; завиток заві́й 2 іменник чоловічого роду пов'язка діал.  Орфографічний словник української мови
3. завій — див. вітер; волосся  Словник синонімів Вусика
4. завій — (пов'язь) завивало, завиття, (у мусулман) чалма, (у індусів) тюрбан; (вітру) повів; (сніговий) замет, намет, кучугура.  Словник синонімів Караванського
5. завій — I -вою, ч. 1》 Рвучкий круговий рух вітру. 2》 Замет, пагорб, утворений вітром (з піску, снігу, пилу). 3》 перев. мн. Завихрені вітром клуби, кільця, пасма диму, пилу, куряви і т. ін. 4》 рідко. Пасмо закрученого волосся; завиток. II -вою, ч., діал. 1》 Пов'язка. 2》 Чалма.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. завій — Чалма, тюрбан  Словник застарілих та маловживаних слів
7. завій — Заві́й, -во́ю, -во́єві, у -во́ї; заво́ї, -во́їв  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. завій — ЗАВІ́Й¹, во́ю, ч. 1. Рвучкий круговий рух вітру. Курделиця виє, січе обличчя, обкручується навколо старої холодними завоями (Сміл., Сад, 1952, 108); Гостре око спіймало в скісних завоях хуртовини дві ледве помітні постаті (Кучер, Дорога.., 1939, 20).  Словник української мови в 11 томах
9. завій — Завій, -вою м. Повязка: чалма.  Словник української мови Грінченка