завій

заві́й

I -вою, ч.

1》 Рвучкий круговий рух вітру.

2》 Замет, пагорб, утворений вітром (з піску, снігу, пилу).

3》 перев. мн. Завихрені вітром клуби, кільця, пасма диму, пилу, куряви і т. ін.

4》 рідко. Пасмо закрученого волосся; завиток.

II -вою, ч., діал.

1》 Пов'язка.

2》 Чалма.

Значення в інших словниках

1. завій — Заві́й: — круговий рух вітру; замет [43]  Словник з творів Івана Франка
2. завій — заві́й 1 іменник чоловічого роду рух вітру; замет, пагорб, утворений вітром; завихрені вітром клуби, кільця, пасма диму, пилу, куряви і т. ін; завиток заві́й 2 іменник чоловічого роду пов'язка діал.  Орфографічний словник української мови
3. завій — див. вітер; волосся  Словник синонімів Вусика
4. завій — (пов'язь) завивало, завиття, (у мусулман) чалма, (у індусів) тюрбан; (вітру) повів; (сніговий) замет, намет, кучугура.  Словник синонімів Караванського
5. завій — Чалма, тюрбан  Словник застарілих та маловживаних слів
6. завій — ПОВ'Я́ЗКА (вузький шматок перев. тканини, яким обв'язують щось), ПЕРЕВ'ЯЗКА, ОБВ'ЯЗКА, ЗАВІ́Й діал., ОПА́СКА діал.; ОКЛЕ́ЙКА (також із паперу).  Словник синонімів української мови
7. завій — Заві́й, -во́ю, -во́єві, у -во́ї; заво́ї, -во́їв  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. завій — ЗАВІ́Й¹, во́ю, ч. 1. Рвучкий круговий рух вітру. Курделиця виє, січе обличчя, обкручується навколо старої холодними завоями (Сміл., Сад, 1952, 108); Гостре око спіймало в скісних завоях хуртовини дві ледве помітні постаті (Кучер, Дорога.., 1939, 20).  Словник української мови в 11 томах
9. завій — Завій, -вою м. Повязка: чалма.  Словник української мови Грінченка