задимітися

ЗАКОПТИ́ТИСЯ (вкритися кіптявою, сажею), ЗАКОПТІ́ТИ, ПРОКОПТИ́ТИСЯ підсил., ПРОКОПТІ́ТИ підсил., ЗАКУРИ́ТИСЯ (ЗАКУРІ́ТИСЯ), ЗАКУРІ́ТИ, ЗАДИМИ́ТИСЯ (ЗАДИМІ́ТИСЯ), ПРОДИМИ́ТИСЯ (ПРОДИМІ́ТИСЯ) підсил. (сповнитися, оповитися димом). — Недок.: зако́пчуватися, проко́пчуватися, заку́рюватися, зади́млюватися, проди́млюватися, продимля́тися. Від диму закоптишся, від води замочишся, а часом і зовсім утопишся (М. Номис); — У хаті в тебе, Параско, як у сажу: лави не змивані, комин закурів, як у винниці (Ганна Барвінок); (Левко:) Ет, об казна-чім турбуєшся. Краще б гляділа, щоб там у печі не перепріло що та не задимилось (М. Кропивницький).

Значення в інших словниках

1. задимітися — задимі́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. задимітися — -миться; мн. задимляться; док., розм. 1》 Те саме, що задиміти. 2》 Покритися, оповитися димом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. задимітися — ЗАДИМІ́ТИСЯ, ми́ться; мн. задимля́ться; док., розм. 1. Те саме, що задимі́ти. *Образно. На столі.. пиріжки пахощами задимілися (Баш, На землі.., 1957, 62). 2. Покритися, оповитися димом. *Образно.  Словник української мови в 11 томах