закарлючитися

ЗАГНУ́ТИСЯ (набрати вигнутої чи загнутої форми), ЗАКОЦЮ́РБИТИСЯ розм., ЗАДЗЮ́БИТИСЯ розм., ЗАКАРЛЮ́ЧИТИСЯ розм., ЗАКАНДЗЮ́БИТИСЯ розм. — Недок.: загина́тися, гну́тися, закоцю́рблюватися, коцю́рбитися, закарлю́чуватися, карлю́читися, закандзю́блюватися, кандзю́битися рідко. Велів (Герман) спустити себе помалу вниз, по дорозі скрізь обмацуючи цямрини, чи де не загнулися під напором воску (І. Франко); Гострий ніс (отця Сафонія) ще більше задзюбився (В. Речмедін); Він лежить недужий у хаті один. ..Ніс пожовк і ще більше закарлючився. Очі закриті (І. Цюпа); Він був кощавий, низькорослий; довгий і прямий ніс його закандзюбився (Є. Гуцало). — Пор. 1. зігну́тися.

Значення в інших словниках

1. закарлючитися — закарлю́читися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. закарлючитися — див. закарлючуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. закарлючитися — ЗАКАРЛЮ́ЧИТИСЯ див. закарлю́чуватися.  Словник української мови в 11 томах
4. закарлючитися — Закарлючуватися, -чуюся, -єшся сов. в. закарлючитися, -чуся, -чишся, гл. Огинаться, согнуться крючкомъ.  Словник української мови Грінченка