закарлючка

ГАЧО́К (закручена лінія, розчерк у письмі), КАРЛЮ́ЧКА, КРЮЧО́К, ЗАВИТО́К, ЗАКАРЛЮ́ЧКА розм., ЗАКАРЛЮ́КА розм. Все там (у школі) було чудне, незвичайне, якісь таблички з гачками та закарлючками (М. Коцюбинський); Ми в редакції любили одержувати її акуратні карлючки на папері (Ю. Яновський); Мурашкова розгорнула листок, обписаний грецькими крючками (І. Нечуй-Левицький); Почерк у Пріськи, справді, красивий, округлий, з мудрими завиткамии (М. Стельмах); Люди підходили до приговора (про поділ землі), скидали шапки і руками та грудьми видавлювали під ним якісь на коріння схожі закарлюки або ставили хрестик (М. Стельмах).

РО́ЗЧЕРК (риска, завиток, яким закінчується підпис); КАРЛЮ́ЧКА, ЗАКАРЛЮ́ЧКА, ХВІСТ, ФІ́ҐЕЛЬ заст. (також у літері). Завідувач районним відділом народної освіти підписався з розчерком (О. Копиленко); Паламар показав нам.. рукописний збірник.. розмальований дуже гарно.. карлючками, візерунками (О. Стороженко); Обидва хлопці схилилися над грубим писанням. Одна по одній шамотіли товсті сторінки, а з них стрибало старовинне, з закрутками й хвостами, химерне письмо (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. закарлючка — закарлю́чка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. закарлючка — див. кривий  Словник синонімів Вусика
3. закарлючка — -и, ж. Зменш. до закарлюка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. закарлючка — ЗАКАРЛЮ́ЧКА, и, ж. Зменш, до закарлю́ка. Все там [у школі] було чудне, незвичайне, якісь таблички з гачками та закарлючками (Коцюб., III, 1956, 27); Килигей неквапом розгорнув списаний крутими закарлючками папір (Гончар, II, 1959, 55).  Словник української мови в 11 томах
5. закарлючка — Закарлючка, -ки ж. ум. отъ закарлюка.  Словник української мови Грінченка