закарлючка
ЗАКАРЛЮ́ЧКА, и, ж. Зменш, до закарлю́ка.
Все там [у школі] було чудне, незвичайне, якісь таблички з гачками та закарлючками (Коцюб., III, 1956, 27);
Килигей неквапом розгорнув списаний крутими закарлючками папір (Гончар, II, 1959, 55).
Словник української мови (СУМ-11)