закляття
ЗАКЛИНА́ННЯ (за народними уявленнями — слова, що мають магічну силу), ЗАМОВЛЯ́ННЯ, ПРИМОВЛЯ́ННЯ, ЗАКЛЯ́ТТЯ, НАГОВІ́Р, ЗАКЛИ́Н заст., ПРИГОВІ́Р заст., ПРИМО́ВА заст. Виголосивши свої заклинання, Василина взяла дійницю і присіла до корови, щоб подоїти (С. Добровольський); Стань же над нею, могутній, і зілля подай одворотне, і замовлянням грізним вижени хворість гірку (М. Зеров); Проти самих воріт стояла важка сіра колона, на якій ще хтось із давніх предків Чжана виписав закляття проти злої сили (Ю. Збанацький); — Перехрестився б ти, Семене, від наговору це тобі (І. Ле); Покликали бабу-шептуху, та всі її заклини теж були безуспішні: Добриня.. доживав, очевидячки, останні години (Юліан Опільський).
ПРИСЯ́ГА (урочиста, перев. офіційна, обіцянка додержувати якихось зобов'язань, вірності комусь, чомусь), ПРИСЯГА́ННЯ, КЛЯ́ТВА, ОБІ́ТНИЦЯ, ОБІ́Т заст., КЛЯТЬБА заст., ЗАКЛЯ́ТТЯ заст.; БОЖБА заст. (іменем Бога). — Хіба ви не склали там, на кораблі, присяги на рабство? — спитав князь. — Я склав присягу, але то була присяга під канчуком! — скрикнув Олізар (Вал. Шевчук); Не вперше Дмитро висліджує Марічку, але вона.. на всі присягання має тільки одну й ту саму відповідь: "Іди своєю дорогою, а мені дай спокій" (Ірина Вільде); Вічна клятва: в радості і в горі Йти нам опліч, вольності сини (М. Рильський); Зложили всі обітницю врочисту ховати таємницю до загину (Леся Українка); (Маруся:) Я обіт давала перед Богом, і треба держатись того обіту (Панас Мирний); Він забув на той час і про клятьбу перед недужою матір'ю й перед Петром Могилою, забув, що він став одступником і зрадником України (І. Нечуй-Левицький); Ніякі слова, ніякі докори, ані любовні закляття не були в силі зворушити його так сильно й глибоко, як ці сльози улюбленої жінки (І. Франко). — Пор. обіця́нка.
ПРОКЛЯ́ТТЯ (осуд, супроводжуваний зловісним пророкуванням, побажанням), ПРОКЛІ́Н (ПРОКЛЬО́Н рідше), КЛЯТЬБА́, ЗАКЛЯ́ТТЯ, ЗАКЛИНА́ННЯ, КЛЯТТЯ́ діал.; АНА́ФЕМА (АНА́ХТЕМА) заст. (прокляття з відлученням від церкви). Батьківське прокляття мало таку велику силу, що ніякі молитви, ні пости не змивали його (М. Томчаній); І в ранок той, коли ударять дзвони І вас на суд народний приведуть, Із тисяч уст розітнуться прокльони І вам на голову впадуть (О. Олесь); Аніскільки не хоче вона скаржитися на нього, нема йому від матері ні осуду, ні клятьби (О. Гончар); Мов закляття якесь нависло над родом — на віку не мали талану (К. Гордієнко); Як прокляття комусь, як гірке заклинання, Як далекої згадки протяжне ридання, Звуки — сльози роняє струна (Л. Забашта); Ой згадуй про мене, здіймай кляття з мене, горлице сивенькая (Словник Б. Грінченка); Раптом вона згадала про прокляття, і страх відбився на її обличчі. — Та плював я на його анафему, — заспокоював Мічурін дружину (О. Довженко); Прокляття й анахтеми підпираються позбавленням права на одержання допомоги від благодійних установ (В. Еллан).
Словник синонімів української мови