Значення в інших словниках
-
закляття —
закля́ття іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
закляття —
(дія) чари, ворожба; (текст) заклин, заклинання, клятьба; (над ким) проклін, прокляття, д. кляття; Р. присяга.
Словник синонімів Караванського
-
закляття —
-яття, с. 1》 Дія та її результат за знач. заклясти 1), 2). 2》 Те саме, що заклинання 2). 3》 Те саме, що проклін. 4》 рідко. Клятва, присяга.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
закляття —
ЗАКЛИНА́ННЯ (за народними уявленнями — слова, що мають магічну силу), ЗАМОВЛЯ́ННЯ, ПРИМОВЛЯ́ННЯ, ЗАКЛЯ́ТТЯ, НАГОВІ́Р, ЗАКЛИ́Н заст., ПРИГОВІ́Р заст., ПРИМО́ВА заст. Виголосивши свої заклинання, Василина взяла дійницю і присіла до корови, щоб подоїти (С.
Словник синонімів української мови
-
закляття —
ЗАКЛЯ́ТТЯ́, я́ття́, с. 1. Дія та її результат за знач. закля́сти́ 1, 2. Бачив я, як люди вірять в сни, В приміти, в добрі й злії дні, у вплив Планет і зір, у чари і закляття (Фр.
Словник української мови в 11 томах