закляття

Значення в інших словниках

1. закляття — закля́ття іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. закляття — (дія) чари, ворожба; (текст) заклин, заклинання, клятьба; (над ким) проклін, прокляття, д. кляття; Р. присяга. Словник синонімів Караванського
3. закляття — -яття, с. 1》 Дія та її результат за знач. заклясти 1), 2). 2》 Те саме, що заклинання 2). 3》 Те саме, що проклін. 4》 рідко. Клятва, присяга. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. закляття — ЗАКЛИНА́ННЯ (за народними уявленнями — слова, що мають магічну силу), ЗАМОВЛЯ́ННЯ, ПРИМОВЛЯ́ННЯ, ЗАКЛЯ́ТТЯ, НАГОВІ́Р, ЗАКЛИ́Н заст., ПРИГОВІ́Р заст., ПРИМО́ВА заст. Виголосивши свої заклинання, Василина взяла дійницю і присіла до корови, щоб подоїти (С. Словник синонімів української мови
5. закляття — ЗАКЛЯ́ТТЯ́, я́ття́, с. 1. Дія та її результат за знач. закля́сти́ 1, 2. Бачив я, як люди вірять в сни, В приміти, в добрі й злії дні, у вплив Планет і зір, у чари і закляття (Фр. Словник української мови в 11 томах