1. Великий тлумачний словник сучасної мови

закляття

закля́ття́

-яття, с.

1》 Дія та її результат за знач. заклясти 1), 2).

2》 Те саме, що заклинання 2).

3》 Те саме, що проклін.

4》 рідко. Клятва, присяга.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закляття — закля́ття іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. закляття — (дія) чари, ворожба; (текст) заклин, заклинання, клятьба; (над ким) проклін, прокляття, д. кляття; Р. присяга. Словник синонімів Караванського
  3. закляття — [закл’ат':а] -т':а, р. мн. -л'ат' Орфоепічний словник української мови
  4. закляття — ЗАКЛИНА́ННЯ (за народними уявленнями — слова, що мають магічну силу), ЗАМОВЛЯ́ННЯ, ПРИМОВЛЯ́ННЯ, ЗАКЛЯ́ТТЯ, НАГОВІ́Р, ЗАКЛИ́Н заст., ПРИГОВІ́Р заст., ПРИМО́ВА заст. Виголосивши свої заклинання, Василина взяла дійницю і присіла до корови, щоб подоїти (С. Словник синонімів української мови
  5. закляття — ЗАКЛЯ́ТТЯ́, я́ття́, с. 1. Дія та її результат за знач. закля́сти́ 1, 2. Бачив я, як люди вірять в сни, В приміти, в добрі й злії дні, у вплив Планет і зір, у чари і закляття (Фр. Словник української мови в 11 томах