проклін

проклі́н

рідше прокльон, -льону, ч.

1》 Лайливий вислів, який виражає різкий осуд кого-, чого-небудь, велике обурення кимсь, чимсь, ненависть до когось, чогось і т. ін. Посилати прокльони.

2》 Те саме, що прокляття 1).

3》 перев. чого. Те, що обтяжує, мучить, робить нещасним когось, завдає лиха, горя тощо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проклін — проклі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. проклін — Прокляття; (що тяжіє над ким) П. тягар; прв. мн. ПРОКЛЬОНИ, лайка. Словник синонімів Караванського
  3. проклін — ПРОКЛІ́Н, рідше ПРОКЛЬО́Н, льо́ну, ч. 1. Лайливий вислів, який виражає різкий осуд кого-, чого-небудь, велике обурення кимсь, чимсь, ненависть до когось, чогось і т. ін. [Елеазар:] Мовчання. Який прокльон страшніший над мовчання?... Словник української мови у 20 томах
  4. проклін — ЛА́ЙКА (образливе, принизливе слово), СВА́РКА, ПРОКЛІ́Н (ПРОКЛЬО́Н рідше), ПРОКЛЯ́ТТЯ (з лиховісним побажанням); МАТЮ́К розм. (звич. з образливим ужитком слова "мати"). Саламур — зовсім не лайка, нічого в цьому образливого не бачу (О. Словник синонімів української мови
  5. проклін — Проклі́н, -кльо́ну; -кльо́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. проклін — ПРОКЛІ́Н, рідше ПРОКЛЬО́Н, льо́ну, ч. 1. Лайливий вислів, який виражає різкий осуд кого-, чого-небудь, велике обурення кимсь, чимсь, ненависть до когось, чогось і т. ін. [Елеазар:] Мовчання. Який прокльон страшніший над мовчання? (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  7. проклін — Проклін, -льону м. Проклятіе. Проклін усім, хто пале, коле, ріже. К. ЦН. 302. Батькова та матчина молитва із моря виймає, а проклін у калюжі топить. Ном. № 9373. Словник української мови Грінченка