законитися

ЗАРОДИ́ТИСЯ (про живі організми — почати своє існування внаслідок певних природних процесів), ЗАЧА́ТИСЯ, ЗАПЛОДИ́ТИСЯ розм., ЗАКОНИ́ТИСЯ діал. — Недок.: заро́джуватися, запло́джуватися, законя́тися (зако́нюватися). (Наталя Семенівна:) О, чом же ти, Оксано, не рівня моєму синові? ..Нащо ти в крепацтві зародилася?.. (М. Кропивницький); Уже внучата зачались, І виростуть вони колись, Не месники внучата тії, Христові воїни святиє! (Т. Шевченко); Бог його знає, як воно дитина законяється у жінки (Словник Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. законитися — закони́тися дієслово доконаного виду зародитися; з'явитися діал.  Орфографічний словник української мови
2. законитися — -иться, док., діал. Зародитися, започаткуватися (про нове життя, нову істоту).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. законитися — ЗАКОНИ́ТИСЯ див. законя́тися.  Словник української мови в 11 томах
4. законитися — Законя́тися, -ня́юся, -єшся сов. в. закони́тися, -нюся, -нишся, гл. 1) Зараждаться, зародиться. Законяється дитина. Конст. у. Бог його знає, як воно дитина законяється у жінки. Волч. у. Ба! зерно яке довге!...  Словник української мови Грінченка