законитися

Законя́тися, -ня́юся, -єшся

сов. в. закони́тися, -нюся, -нишся, гл.

1) Зараждаться, зародиться. Законяється дитина. Конст. у. Бог його знає, як воно дитина законяється у жінки. Волч. у. Ба! зерно яке довге! значиться велике бути законилося, та запекло сонце. Волч. у.

2) Пріобщаться, пріобщиться св. таинъ.

Значення в інших словниках

1. законитися — закони́тися дієслово доконаного виду зародитися; з'явитися діал.  Орфографічний словник української мови
2. законитися — -иться, док., діал. Зародитися, започаткуватися (про нове життя, нову істоту).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. законитися — ЗАРОДИ́ТИСЯ (про живі організми — почати своє існування внаслідок певних природних процесів), ЗАЧА́ТИСЯ, ЗАПЛОДИ́ТИСЯ розм., ЗАКОНИ́ТИСЯ діал. — Недок.: заро́джуватися, запло́джуватися, законя́тися (зако́нюватися).  Словник синонімів української мови
4. законитися — ЗАКОНИ́ТИСЯ див. законя́тися.  Словник української мови в 11 томах