законний
Зако́нний, -а, -е
Законный. зако́нне слово, зако́нні ре́чі. Обрядовыя выраженія, обязательныя при народныхъ обрядахъ, напр. свадебныхъ. Говорили старости законні речі про куницю. Кв. І. 76. Поки староста се законне слово казав, Маруся у кімнаті все поклони била, щоб батько оддав її за Василя. Кв. І. 54.
Словник української мови Грінченка