закот
ЗАКО́Т (відігнутий, закочений назовні край одягу, убрання, взуття), ВІДВОРО́Т (ВІДВОРІ́Т) рідко; ВИЛО́ГА (на грудях, рукавах); ЛА́ЦКАН (на грудях); ЗАКАРВА́Ш розм., ЗАКАВРА́Ш діал. (перев. на рукавах); МАНЖЕ́ТА (перев. на холошах). Надів (коваль) чорну шапку з закотами та й посунув просто до гаю (Марко Вовчок); Гаркуша прибігав з контори, з годину топтався у корівнику в своїх білих, з одворотами, валянках (І. Рябокляч); Погляд мій в час нашої розмови раз у раз мимоволі вертався до золотої зірки на вилозі його піджака (Ю. Смолич); У закарваші капітанського мундира в Івана Петровича лежить аркуш паперу (О. Полторацький).
Словник синонімів української мови