заліпити

ОБЛІ́ПЛЮВАТИ (пристаючи, прилипаючи, покривати собою поверхню кого-, чого-небудь з усіх боків), ОБЛИПА́ТИ, ЗАЛІ́ПЛЮВАТИ. — Док.: обліпи́ти, обли́пнути, заліпи́ти. Курява посіла на семінаристів, обліпила їм лиця (І. Нечуй-Левицький); Дівчинка не була гарною. Безбарвне волоссячко наче облипало її довгасту голівку (Л. Первомайський); По обличчях їздців спливали патьоки бруду, грязюка ліпилася на коштовну одіж, заліплювала дорогу збрую (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. заліпити — заліпи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. заліпити — див. заліплювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заліпити — ЗАЛІПИ ДУЛО! Замовкни!  Словник сучасного українського сленгу
4. заліпити — ЗАЛІПИ́ТИ див. залі́плювати.  Словник української мови в 11 томах
5. заліпити — Заліпити, -ся см. заліплювати, -ся.  Словник української мови Грінченка