заліпити
ОБЛІ́ПЛЮВАТИ (пристаючи, прилипаючи, покривати собою поверхню кого-, чого-небудь з усіх боків), ОБЛИПА́ТИ, ЗАЛІ́ПЛЮВАТИ. — Док.: обліпи́ти, обли́пнути, заліпи́ти. Курява посіла на семінаристів, обліпила їм лиця (І. Нечуй-Левицький); Дівчинка не була гарною. Безбарвне волоссячко наче облипало її довгасту голівку (Л. Первомайський); По обличчях їздців спливали патьоки бруду, грязюка ліпилася на коштовну одіж, заліплювала дорогу збрую (П. Загребельний).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заліпити — заліпи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- заліпити — див. заліплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заліпити — ЗАЛІПИ ДУЛО! Замовкни! Словник сучасного українського сленгу
- заліпити — ЗАЛІПИ́ТИ див. залі́плювати. Словник української мови в 11 томах
- заліпити — Заліпити, -ся см. заліплювати, -ся. Словник української мови Грінченка