заліпити

ОБЛІ́ПЛЮВАТИ (пристаючи, прилипаючи, покривати собою поверхню кого-, чого-небудь з усіх боків), ОБЛИПА́ТИ, ЗАЛІ́ПЛЮВАТИ. — Док.: обліпи́ти, обли́пнути, заліпи́ти. Курява посіла на семінаристів, обліпила їм лиця (І. Нечуй-Левицький); Дівчинка не була гарною. Безбарвне волоссячко наче облипало її довгасту голівку (Л. Первомайський); По обличчях їздців спливали патьоки бруду, грязюка ліпилася на коштовну одіж, заліплювала дорогу збрую (П. Загребельний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заліпити — заліпи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заліпити — див. заліплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заліпити — ЗАЛІПИ ДУЛО! Замовкни! Словник сучасного українського сленгу
  4. заліпити — ЗАЛІПИ́ТИ див. залі́плювати. Словник української мови в 11 томах
  5. заліпити — Заліпити, -ся см. заліплювати, -ся. Словник української мови Грінченка