1. Словник синонімів української мови

заліплювати

ОБЛІ́ПЛЮВАТИ (пристаючи, прилипаючи, покривати собою поверхню кого-, чого-небудь з усіх боків), ОБЛИПА́ТИ, ЗАЛІ́ПЛЮВАТИ. — Док.: обліпи́ти, обли́пнути, заліпи́ти. Курява посіла на семінаристів, обліпила їм лиця (І. Нечуй-Левицький); Дівчинка не була гарною. Безбарвне волоссячко наче облипало її довгасту голівку (Л. Первомайський); По обличчях їздців спливали патьоки бруду, грязюка ліпилася на коштовну одіж, заліплювала дорогу збрую (П. Загребельний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заліплювати — залі́плювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заліплювати — -юю, -юєш, недок., заліпити, -іплю, -іпиш; мн. заліплять; док. 1》 перех.Покривати, заповнювати (про щось липке, клейке); обліплювати. || безос. 2》 перех. Закривати, замазувати, накладаючи що-небудь. || Заклеювати. 3》 тільки док., неперех., кому, фам. Сильно вдарити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заліплювати — Залі́плювати, -люю, -люєш; заліпи́ти, -плю́, -лі́пиш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. заліплювати — ЗАЛІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАЛІПИ́ТИ, іплю́, і́пиш; мн. залі́плять; док. 1. перех. Покривати, заповнювати (про щось липке, клейке); обліплювати. Мокрий сніг бив у лице Василька, заліплював очі, налазив за комір… (Коцюб., І, 1955, 80); // безос. Словник української мови в 11 томах
  5. заліплювати — Заліплювати, -люю, -єш сов. в. заліпити, -плю́, -пиш, гл. Залѣпливать, залѣпить. Словник української мови Грінченка