замаювати

ЗАКВІ́ТЧУВАТИ (прикрашати квітами, зіллям), КВІТЧА́ТИ, УКВІ́ТЧУВАТИ, ЗАМА́ЮВАТИ, МА́ЇТИ діал.; ЗАКОСИ́ЧУВАТИ, ЗАТИКА́ТИ заст. (волосся або головний убір); УВІ́НЧУВАТИ, ВІНЧА́ТИ поет. (вінком). — Док.: заквітча́ти, уквітча́ти, замаї́ти, зама́яти, закоси́чити, зати́кати, увінча́ти. Щовечора вона надівала на голову червону стрічку, заквітчувала голову квітками та барвінком (І. Нечуй-Левицький); Франка й собі призналася, як її кохає Іван, ..як квітами квітчав її коси (С. Чорнобривець); І кожну картку уквітчала Фрося із чорнобривців сплетеним вінком (М. Бажан); Спрадавна вербену вважали чудодійною. В сиву давнину служителі релігійного культу замаювали нею олтарі під час жертвоприношень (з журналу); Життя одному квіттям все маїть, а терням треться до грудей другого (Уляна Кравченко); Він зриває квітку та закосичує нею кресаню (М. Коцюбинський); Та й вирвемо квіточку зелененьку, та й затичем Марусю молоденьку (Словник Б. Грінченка); Вістря списа кожен воїн увінчував листком лавра... (О. Гончар). — Пор. 1. прикраша́ти.

Значення в інших словниках

1. замаювати — зама́ювати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. замаювати — -юю, -юєш, недок., замаїти, -аю, -аїш і рідко замаяти, -аю, -аєш, док., перех. Прикрашати зеленню, квітами, гілками і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. замаювати — ЗАМА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАМАЇ́ТИ, аю́, аї́ш і рідко ЗАМА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Прикрашати зеленню, квітами, гілками і т. ін.  Словник української мови в 11 томах
4. замаювати — Замаювати, -юю, -єш сов. в. замаїти, -маю́, ї́ш, гл. Украшать, украсить зеленью: вѣтвями деревьевъ, травами. Вінці закладають худобі на роги... Так замаєна худоба іде вечером домів. МУЕ. III. 46.  Словник української мови Грінченка