замаяти

ЗАКВІ́ТЧУВАТИ (прикрашати квітами, зіллям), КВІТЧА́ТИ, УКВІ́ТЧУВАТИ, ЗАМА́ЮВАТИ, МА́ЇТИ діал.; ЗАКОСИ́ЧУВАТИ, ЗАТИКА́ТИ заст. (волосся або головний убір); УВІ́НЧУВАТИ, ВІНЧА́ТИ поет. (вінком). — Док.: заквітча́ти, уквітча́ти, замаї́ти, зама́яти, закоси́чити, зати́кати, увінча́ти. Щовечора вона надівала на голову червону стрічку, заквітчувала голову квітками та барвінком (І. Нечуй-Левицький); Франка й собі призналася, як її кохає Іван, ..як квітами квітчав її коси (С. Чорнобривець); І кожну картку уквітчала Фрося із чорнобривців сплетеним вінком (М. Бажан); Спрадавна вербену вважали чудодійною. В сиву давнину служителі релігійного культу замаювали нею олтарі під час жертвоприношень (з журналу); Життя одному квіттям все маїть, а терням треться до грудей другого (Уляна Кравченко); Він зриває квітку та закосичує нею кресаню (М. Коцюбинський); Та й вирвемо квіточку зелененьку, та й затичем Марусю молоденьку (Словник Б. Грінченка); Вістря списа кожен воїн увінчував листком лавра... (О. Гончар). — Пор. 1. прикраша́ти.

Значення в інших словниках

1. замаяти — зама́яти 1 дієслово доконаного виду прикрасити зеленню зама́яти 2 дієслово доконаного виду заколихатися  Орфографічний словник української мови
2. замаяти — I див. замаювати. II -аю, -аєш, док. 1》 тільки 3 ос.Почати маяти, колихатися на вітрі. 2》 Замахати, загойдати чим-небудь. 3》 тільки 3 ос. Почати виднітися, вирізняючись яким-небудь рухом, миготінням; замиготіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. замаяти — ЗАМА́ЯТИ¹ див. зама́ювати. ЗАМА́ЯТИ², а́ю, а́єш, док. 1. тільки 3 ос. Почати маяти, колихатися на вітрі. Позіхнула [сестра Меланія] такеньки, що в мене рукава замаяли, а які мухи по столу лазили, то поскочувалися, як насіння од вітру (Вовчок, І, 1955...  Словник української мови в 11 томах
4. замаяти — Замаяти, -маю, -єш гл. Заколыхаться отъ вѣтра. Замають коври все шовковії, загоряться свічі все восковії. Чуб. III. 441. Позіхнула такеньки, що в мене рукава замаяли. МВ. ІІ. 202.  Словник української мови Грінченка