занедбувати
ЗАНЕДБА́ТИ (перестати дбати, піклуватися про когось, щось), ЗАПУСТИ́ТИ, ЗАНЕХА́ЯТИ (ЗАНЕХА́ТИ діал.), ПОНЕХА́ЯТИ (ПОНЕХА́ТИ) діал., ЗАГИ́РИТИ діал. — Недок.: зане́дбувати, запуска́ти, занеха́ювати. — Ледащиця, та й годі!.. Дитя своє зовсім занедбала, — пропадає дитя (Марко Вовчок); Надія трохи занедбала квітник (С. Чорнобривець); — Перегуда так її (хату) запустив, що скоро й сам утік з неї (В. Кучер); — Жалко занехаять такого. Серйозний хлопець, читає все, думає (А. Тесленко); Болить моє серце, тебе покохавши, Крім тебе, мій краю, усе занехавши (переклад П. Грабовського); Тоді, як я жила вже у вуйків, понехала музику, науку чужої мови і літератури (Уляна Кравченко); До праці теж був (Андрій) не останній: Чи до пили, чи до сокири, — Коли на себе взяв завдання, То вже він діла не загирив (М. Ю. Тарновський).
Словник синонімів української мови